Справа про вимагання коштів за видалення публікацій у Telegram-каналі, яку 26 серпня 2026 року зафіксували у Берліні в межах міжнародної правової допомоги між Україною та Німеччиною, привертає увагу до поширеного механізму тиску на бізнес і громадян через анонімні канали. Підозру за ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України вручено громадянину України — засновнику інтернет-ресурсу та пов’язаного з ним Telegram-каналу, який мешкає у Берліні та має там тимчасовий захист.
Чому це стосується читачів
Схема, за даними слідства, побудована на двох простих кроках: спочатку публікуються неправдиві й дискредитуючі матеріали щодо фізичних та юридичних осіб, а потому висувається грошова вимога за їх зняття. Один із задокументованих епізодів — матеріали від 20 травня 2026 року про провідну корпорацію у сфері охоронних послуг в Україні та її генерального директора, за видалення яких представнику потерпілої сторони виставили рахунок у 3 500 USDT. Після оплати на пов’язаний із підозрюваним криптогаманець публікації справді зникли з Telegram-каналу та вебресурсу, що підкріплює версію слідства про систематичний характер вимагання.
Що вилучено та яке покарання передбачено
- Під час обшуку 26 серпня у помешканні фігуранта в Берліні вилучено телефони, комп’ютерну техніку, банківські картки, документи, чеки та інші матеріали, можливо пов’язані з криптовалютними операціями.
- Санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- Розслідування триває; точна дата виїзду підозрюваного до Німеччини у відкритих джерелах уточнюється (LIGA.net називає квітень 2022 року, інші ЗМІ — «з початку повномасштабної війни» без конкретизації).
Справа ілюструє, як криптовалютні розрахунки та статус біженця можуть використовуватися для ухилення від відповідальності, і чому міжнародна правова допомога стає ключовим інструментом у таких провадженнях.
Залишити відповідь